Хронічний панкреатит лікується в основному дієтою та прийомом ферментів. Принаймні, у переважній більшості випадків офіційна медицина використовуватиме ці методи. З іншого боку, в інтернеті можна знайти різні народні методи лікування панкреатиту, починаючи від звичайних рецептів, наприклад, гречка, залита кефіром на ніч, і до уринотерапії.
Я не прихильник подібних «лікувань» запаленої підшлункової залози і нікому не рекомендую слідувати порадам з мережі без консультації з грамотним і досвідченим фахівцем. Однак, у цій статті ви дізнаєтеся про дві маловідомі рослини, які вкрай благотворно впливають на роботу підшлункової залози. На мій погляд, варто звернути на них свою увагу, але знову ж таки після консультації з лікарем. Адже будь-яка, навіть сама нешкідлива трава на окремо взяту людину може подіяти непередбачувано.
Парило мулі репішок
Ще одна унікальна рослина, яка має оздоровчу дію на підшлункову залозу – це репішок. Однією з головних його переваг є здатність стабілізувати клітинні мембрани підшлункової. При запаленні мембрани органа досить слабкі і за невеликого навантаження хворий може відчувати неприємні відчуття у лівому підребер’ї.
Репішок вільно продається як у фіто, так і звичайних аптеках. Але не можна приймати цю траву безконтрольно тривалий час. Підшлункова може просто до неї звикнути. Вживання репішку протипоказане жінкам, причини протипоказання дивіться тут https://zhitomir.in.ua/repishok-korisni-vlastivosti-ta-protipokazannya-dlya-zhinok/. Тому курс фітопрепарату або дозування цієї рослини повинен призначити грамотний фахівець, виходячи з низки параметрів, таких як вік, вага, пацієнта, тривалість перебігу хвороби, симптоми і так далі.
Лист подорожника
Листя подорожника здавна використовувалися як антибактеріальний і ранозагоювальний засіб. Рани, оброблені соком або листям подорожника, швидше загоювалися і не виникало бактеріального зараження. Наразі, вже достовірно відомо, що до складу цієї рослини входить цілий спектр речовин із протизапальними, антибактеріальними, антиоксидантними властивостями.
При прийомі внутрішньо, сік подорожника посилює роботу шлунка, підшлункового та жовчного міхура. Тобто, його в народній медицині застосовують при зниженій кислотності та недостатньому виробленні ферментів підшлункової залози. Саме тому подорожник потрібно використовувати вкрай обережно і далеко не всім хворим на хронічний панкреатит він підходить.
Наприклад, при гострих запальних процесах, таких як гастрит, виразка, панкреатит, гастродуоденіт лист подорожника здатний погіршити стан. А ось при стійкій ремісії, коли в шлунку і в кишечнику внаслідок нестачі ферментів погано перетравлюються білки та жири, подорожник може сприятливо впливати. Але, повторюся, завжди важливо не займатися самолікуванням.