Дмитро Ворона: українці зможуть зареєструвати нерухомість через інтернет

Дмитро Ворона: українці зможуть зареєструвати нерухомість через інтернет

Голова Укрдержреєстру Дмитро Ворона в інтерв’ю Контрактам розповів, що: наприкінці року 70% реєстраційних дій буде здійснюватися в нотаріусів; ринок посередників легко не здається; реєстрація нерухомості через інтернет — наше близьке майбутнє.

Один із працівників нашої редакції вже встиг протестувати нову систему оформлення права власності на нерухомість. Спочатку довелося пережити період, коли нотаріуси просто відмовлялися оформлювати угоди — до березня місяця приблизно. І, нарешті, у квітні угоду вдалося оформити — це був розділ майна подружжя (квартири), і одразу ж була викуплена частина майна в одного з подружжя. Угода була оформлена протягом чотирьох годин, що, загалом, не дуже довго, але здивувала стопка квитанцій, які довелося оплатити…

Дмитро Ворона: По суті, ваш колега проводив комплексну угоду. Спочатку треба було зробити першу дію — зареєструвати цю квартиру. Потім провести дві реєстрації — на кожного з подружжя зареєструвати його частину майна після розділу і потім уже оформлювати придбання частини в одного з подружжя. Тобто було здійснено чотири юридичні дії. При цьому, як ви сказали, на все це було витрачено кілька годин. Щоб зрозуміти, наскільки ситуація змінилася, слід елементарно порівняти з тими витратами (зокрема й часу), які довелося би вашому колезі понести за старої — нереформованої — реєстраційної системи. Отже, давайте порахуємо.

За старої системи — до січня нинішнього року — йому довелося би пройти таку процедуру: прийти до БТІ й замовити спочатку техінвентаризацію, а потім виписку з Єдиного державного реєстру (ЄДР), заплативши за квитанцією, потім дочекатися техніка будинку — відповідно до нормативних документів, технік міг з’явитися протягом 45 днів. Уже з паспортом квартири, складеним техніком, клієнт ішов знову до БТІ та отримував нову виписку. Із цією випискою подружжя мало піти до нотаріуса, оформити угоду розділу й заплатити держмито. З документами про розділ майна вони знову би пішли до БТІ та оформили свої частки. Квартиру знову ж мав відвідати технік, розділити її та скласти нові технічні паспорти в частках. З новими техпаспортами своєї нерухомості колишнє подружжя знову вирушило б до БТІ за виписками. І, нарешті, з цими виписками вже можна оформляти придбання частки одного з подружжя в нотаріуса. Але й це ще був би не фінал: щасливого власника усієї квартири очікував би ще один похід до БТІ, візит техніка, оформлення вже об’єд­наного техпаспорта та отримання виписки. По­рахуй­те, скільки часу міг зайняти весь цей процес, який за новою системою зайняв чотири години. Місяцями б ходили, у найкращому разі півроку. Тепер вам зрозуміло, чому в цій сфері був такий величезний і дохідний ринок посередницьких послуг, чому таке протистояння прозорій європейській реєстраційній реформі, яку ми почали впроваджувати?

Що стосується черг і плутанини на початку року. Чому виникли черги на доволі пасивному ринку нерухомості (адже угод не так уже й багато здійснюється)? Та тому що до нас прийшли люди, які зволікали й не оформлювали право власності за старою системою. Вони просто злякалися, що їхнє право неоформлене і з ним може щось трапитися. У підсумку ми провели за перше півріччя операцій у 2,5 разу більше, ніж за перше півріччя минулого року, хоча динаміка реальних угод була цілком порівнянною.

Нотаріуси дуже невдоволені, що на них скинули надто багато оформлювальної роботи. У них бракує часу для проведення нотаріальних дій — вони займаються папірцями, а не самою суттю угоди, її оптимізацією тощо.

Дмитро Ворона: Давайте піднімемо виступи нотаріусів піврічної-річної давності, коли вони скаржилися, що в них немає роботи. Угод немає, доходу немає. Тепер їм прикра протилежна ситуація — занадто багато роботи. Мене не турбує обурення нотаріусів. Хіба це не дивна ситуація, коли службовець, який отримав свідоцтво на право заняття нотаріальною діяльністю, ходить на роботу в розслабленому режимі, зароб­ляє серйозні гроші, а коли раптом держава звертає на нього увагу — насамперед на диспропорцію доходів і докладених зусиль — і додає навантаження, цей службовець украй обурений. Можливо, від самого початку щось було не так?!

Нотаріуси — це фахівці, яким держава делегувала частину своїх функцій і дозволила на цьому заробляти. Я, як один із людей, який задумував цю реформу і тепер реалізую, вважаю, що головне, щоб було зручно громадянам, а державні чиновники й нотаріуси мають надавати максимально якісний сервіс саме населенню. Наприкінці року 70% реєстраційних дій буде здійснюватися в нотаріусів. Громадянин може навіть і не знати, де знаходиться наша служба. При цьому люди не мають переплачувати. Це наша чітка позиція. У Мін’юсті сьогодні розроблено зміни до законодавства, що передбачають обмеження вартості послуг нотаріусів, зокрема приватних. До речі, для соціально незахищеного населення буде передбачено пільги.

Проте поки що багато громадян не лише знають про місце розташування ваших служб, а й активно скаржаться на їхню роботу. Наприклад, на вашій особистій сторінці в Facebook чимало конкретних рекламацій.

Дмитро Ворона: На жаль, набрати з Місяця кристально чесних співробітників неможливо. У реєстраційну службу перевели багато фахівців із БТІ, інших органів місцевого самоврядування й державних органів. Але знову ж таки різниця в тому, що ми готові розбиратися з рекламаціями — для цього я й сторінку у Facebook створив і зобов’язав створити такі самі сторінки всіх регіональних начальників.

Зокрема, недавно надійшов сигнал, що в Севастополі в реєстраційній службі сформувалася черга у 800–1000 осіб. Я одразу ж туди вилетів, приходжу до відкриття — у залі лише 15 осіб, але з номерами 180–190, і вони вже здають свої документи. Де ж решта черги? З’являється пані — виразник думки невдоволених і надзвичайно професійно розповідає про проблему черги. Виявилося, що пані — керівник агентства нерухомості й, по суті, «тримає» чергу. Написали заяву в міліцію про фантомні черги за результатами інциденту. Те саме в нас відбулося в Києво-Святошинському районі, Борисполі тощо. Ринок посередників так легко своїх позицій здавати не хоче.

Не цілком зрозуміло, з кого взагалі може формуватися черга, адже той самий наш колега свою комплексну угоду цілком провів в нотаріуса й до реєстраційної служби взагалі не ходив.

Дмитро Ворона: Ось тому я й кажу про фантомні черги, штучно створювані ділками-посередниками, які оперують мільйонними доходами.

При діях із нерухомістю на вторинному ринку слід іти до нотаріуса. Та нотаріуси виступають як реєстратори тільки лише при завіренні угоди. При первинній же реєстрації, коли йдеться про новобудову або первинну реєстрацію майна, землі, а також спірного майна, об’єктів — це до нас.

Отримання «витягів» — теж до нас. Наприклад, вам треба підтвердити, що ви малозабезпечений громадянин для отримання субсидії або ж надати виписку до правоохоронних органів або банку. Нотаріус робить виписку тільки при оформленні угоди.

Чи є протистояння з БТІ? Були повідомлення, що БТІ намагаються саботувати передачу архівів вашим службам.

Дмитро Ворона: Протистояння з БТІ немає. Є проблема нестабільно працюючої Верховної Ради, яка не затвердила законодавчої бази для такої передачі. Поки що статус цих документів повністю не визначений. Слід прийняти єдиний закон, і тоді не потрібно буде окремо розбиратися з кожним районним БТІ про процес передачі архівів.

Знову ж таки, на оцифрування цих документів знадобляться чималі гроші. Якщо в Києві архів не оцифрований, але ведеться систематично, то деякі регіональні архіви доведеться приймати по півроку.

Який конкретно бюджет знадобиться на оцифрування архівів БТІ?

Дмитро Ворона: Важко відповісти, доки не відбудеться процедури передачі архівів. Поки що ж ми налаштовані це робити власними силами. Але якщо ми хочемо зробити електронний документообіг, маємо знайти в бюджеті гроші на оцифрування. Вважаю, слід відмовитися від паперових носіїв у максимальній кількості випадків. Ми зараз готуємо відповідну стратегію. Має залишатися за угодою в паперовому архіві один документ — нове свідоцтво про право власності. Решта інформації має зберігатися на сервері у файлах. І нам не потрібні будуть величезні приміщення, архіваріуси. Тут для нас цінним є досвід Грузії, Латвії, Норвегії, інших країн.

У Грузії вже успішно функціонують єдині центри з оформлення різних документів — Будинки юстиції, в яких об’єд­нані послуги Палати нотаріусів, Національного агент­ства публічного реєстру, Агентства цивільного реєстру, На­ціонального архіву й Національного бюро з виконання. Ми теж рухаємося цим шляхом?

Дмитро Ворона: Системи наші ідентичні, просто в них вона відшліфована до досконалості. У цьому центрі вони видають всі документи, які належать до відання Мін’юсту. Ми переймаємо цей досвід. І якщо поки що й не можемо створювати Будинки юстиції, то намагаємося хоча б максимально концентрувати служби в одному місці, щоб було зручно громадянам.

Ми вже ініціювали низку нововведень, структурували вимоги до таких приміщень. У столиці має бути один формат, в обласних містах — інший, у районах — третій. У сільських районах ми вже можемо звести всі служби в одному місці — це, насамперед, наші служби й держагентства земельних ресурсів.

Як скоро ви зможете перейти до реєстрації нерухомості через інтернет?

Дмитро Ворона: Це наша мета. Якщо йдеться про просту реєстрацію, то це досить близьке наше майбутнє. Наприклад, ви побудували дім і у вас на руках весь пакет документів на нього. У цьому разі жодних проблем я не бачу. Геть інша ситуація з реєстрацією хімкомбінату або переходом права власності, наприклад, на великий торговий центр.

Але прірву ми переступили. Тепер сервіси будуть тільки поліпшуватися, а людський чинник — мінімізуватися.

Як, до речі, ви формували штат регіональних реєстраційних служб? Просто пересаджували начальників БТІ в нові крісла?

Дмитро Ворона: Далеко не завжди. Найчастіше вони самі не хотіли — не вірили, що їхні повноваження все ж таки будуть передані нам. Та й зарплати ми пропонували в 5–6 разів нижчі, ніж у БТІ. Адже БТІ — суб’єкти господарювання і могли заробляти на ринку інвентаризації, що оцінювався в 120–150 млн на рік. Ця інвентаризація нікому не потрібна, але гроші на неї з громадян збиралися під гаслом «заради вашого ж блага», і на ці гроші утримувалися всі ці служби. Офіційна зарплата керівників БТІ становила 12–15 тис. грн на місяць.

Ми значно оновили штат керівників. Одні із найцінніших наших кадрів — молоді пенсіонери — колишні працівники правоохоронних органів.

З 1 липня функції реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців (ФОП) переходять від місцевої влади до Укрдержреєстру. Чи є у вас штат для цих дій? Чи не очікуєте протидії з боку місцевої влади, адже вони втратять певний дохід?

Дмитро Ворона: Реєстр ФОПів та юросіб уже перебуває в нашому веденні, і щотижня в Україні реєструється понад 4 тис. суб’єктів бізнесу. З 1 липня ми йдемо від подвійного підпорядкування людей, які займаються реєстрацією. Фахівці, які сиділи у приміщеннях районних адміністрацій, переходять до нашого штату і прямого підпорядкування. Рекомендовано залишити їх у тих самих приміщеннях, у яких вони й перебували. Тож у громадян не повинно бути жодних проблем, а зникнення подвійного підпорядкування стане одним із кроків у боротьбі з рейдерством у нашій країні.

Протидія з боку місцевої влади, звісно, є, хоча з погляду офіційних доходів усе як ішло, так і йтиме до держбюджету. З погляду впливу — так, напевно, якісь втрати в місцевих чиновників будуть. Але в усьому світі ці функції — єдині державні. І в Тернополі або Запоріжжі не має бути різних вимог щодо реєстрації юросіб або ФОПів.

http://kontrakty.ua

Возникли вопросы?

Позвоните по тел. +38(099) 015-84-79
или
Заполните форму и мы с вами свяжемся